На 50-метровому пагорбі розташований один з найгарніших замків Східної Європи. Опинившись перед
порталом монастиря капуцинів з костелом Святого Антонія і пройшовши через барочну кам’яну арку, ми побачили Олеський замок, розташований у надзвичайно мальовничій місцині; прогулюючись по периметру оборонних мурів, можна насолоджуватися величними краєвидами навколо замку. А на подвір’ї замку і в його залах відчути дихання середньовічної краси і величі.У музеї, що розташований в стінах замку, зібрано твори живопису, скульптури, ужиткового мистецтва Х-XVIII ст., які представляють складний період у розвитку мистецтва західно-українських земель. Більшість експонатів виставлено вперше.
У селі Підгірці, одразу ж при дорозі, бачимо закинутий костел Святого Йосифа, збудований у вісімнадцятому столітті. Ця казкова пам’ятка без перебільшення могла би бути однією з окрас будь-якого європейського міста. Від костела, алеєю через яблуневий сад, що був колись частиною парку, потрапляємо в один з найгарніших українських замків. Підгорецький замок був споруджений у сімнадцятому столітті французьким інженером Бопланом. А триповерховий палац спорудив італієць Дель Аква. Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля.
Золочівський замок, збудований на зразок цитаделі, зберігся до сьогодні майже повністю. На подвір‘ї знаходиться двоповерховий житловий корпус - палац у стилі ренесансу. Поряд з палацом побудований так званий Китайський палац.
Прекрасна давня легенда Золочівського замку пов’язана з двома таємничими каменями. На сірому тілі цих велетнів вирізані невідомою мовою літери, які дійшли до нас із глибини століть. Ще невідомий художник зобразив на кам’яному полотні якісь давні символи - два вінки, терновий і з живих квітів, які переплелися, мов дві обручки, та просвердлив в одному з каменів дуже акуратну дірочку. Кажуть, якщо маєш потаємне бажання і хочеш, аби воно здійснилося, потрібно покласти до тієї дірочки палець, подумати про бажане і швидко повернути палець довкола осі.
В 20 кілометрах від Львова знаходиться велике село Раковець. Там з під гори, на якій розташована церква св. Маковеїв, тече джерело, за легендою - з цілющою водою. З цього джерела починається маленька річечка. Люди надали джерелу цивілізованого вигляду, огородили його, зробили каскадом ніби в два яруси: в першому можна набирати питну воду, а в другому (нижньому) - омиватись.
Саме джерело має досить цікаву історію. Ще за австрійських часів, на місці сучасного джерела було поле. Під час сільськогосподарських робіт власник виявив, що із під землі, пробивається джерело. Невідомо чому, але чоловік звелів його замурувати. А після того, як джерело замурували, чоловік несподівано осліп.
Так прожив він сліпим два роки. І от, одного разу, йому приснився сон, в якому було сказано, що він прозріє лише тоді, коли відкриє джерело, та тричі вмиє обличчя його водою. Чоловік прислухався до незвичайної поради, і виконавши вказане – вмить прозрів. На подяку за зцілення, звів муровану капличку неподалік джерела. Під час другої світової війни, капличка була розібрана, і відновлена уже за незалежності України. Хоча дехто каже, що капличка була збудована в честь появи чудотворної ікони. Хоч думки розходяться, але все одно, є дещо, що об’єднує обидві ці історії. Це те, що поставлена вона в знак великого Божого чуда.
Джерело це є благословенним та цілющим. Кажуть, що в сиву давнину, над цим джерелом навіть об’явилася Матінка Божа. З того часу і почали проводити служби Божі в капличці і церкві.
На початку 90-тих, в Раковець приїжджали науковці з Одеси, вони проаналізували воду, і виявили в ній великий вміст срібла. Ця вода вилікувала багато людей, від найрізноманітніших захворювань. Але безперечно, не срібло надає цілющі сили джерелу, а щира молитва. Адже кажуть, хто пройде дванадцять кіл по воді, зі щирою молитвою, яка буде лунати із глибин серця, того Бог зцілить від будь якої недуги. Головне вірити в це, адже для Бога немає нічого неможливого.
Немає коментарів:
Дописати коментар